Підземний Неаполь – найвідоміша та захоплююча екскурсія нашого міста. Наші гіди будуть супроводжувати вас в чудову подорож з 2400-річною історією, від давніх греків до сучасності. В подорожі Ви познайомитися з археологією, історією, антропологією та геологією нашого міста.

Сади гіпогею - Підземні Сади - це новий проект, який Підземний Неаполь пропонує своїм відвідувачам с науково - освітньою метою. У темряві на глибині 35 метрах під Неаполем, є життя.  Ця ініціатива народилася напередодні Всесвітньої виставки 2015 в Мілані, присвяченої проблемам виробництва продуктів харчування на Планеті Земля: сад в надрах Землі дозволяє вирощування класичних овочевих рослин далеких від кислотних дощів, забруднюючих речовин, смогів та мікроорганізмів, що також завдають шкоди життю людини. Підземний Неаполь почав, таким

Для того щоб побачити залишки Римського Театру ми увійдемо в типовий неаполітанській будинок, який повсюди називають "низьким", тому що знаходиться на рівні вулиці міста. Потім ми повинні перемістити ліжко і відкрити люк для отримання доступу до руїн стародавнього Театру Неаполя та приміщень, де Нерон мав приватні кімнати, які відвідував кожен раз, коли він приїжджав в Неаполь з показом своїх вистав. Тривалість екскурсії складає близько 20 хвилин.

Ласкаво просимо до підземелля в Неаполі! Ми на глибині близько 30 метрів нижче рівня вулиці, температура коливається від 16 до 18 градусів Цельсія при рівні вологості близько 70-80 відсотків. Ці печери були створені грецькими колоністами в IV (четвертому) столітті до нашої ери, коли вони стали добувати кам'яний матеріал, необхідний для будівництва міста, що знаходиться над нами: "Неаполіса", або "Нового міста".

Ми зараз під Базилікой Сан-Паоло-Маджоре. Цей колодязь був залишений відкритим, для циркуляції повітря, а також вважали, що вороги не наважаться бомбити будівлю церкви.

Зверніть увагу на ще один закритий колодязь і цей манекен, який імітує спуск так званого "поццаро" - водопровідника. Ця ступінчата система була створена спочатку в свердловинах по периметру, щоб забезпечити легкий прохід працівникам уздовж цих так званих прохідних стін, для перевірки рівня води та чистоти водного басейну.

Ми створили це моделювання, щоб ви зрозуміли, як працювали стародавні греки. Грецькі та римські раби забивали в щілини дерев'яні клинці, схожі на ті, що знаходяться тут, вони називалися «куньолі»: раби поливали клини водою, потім деревина розширювалася, викликаючи розриви каменю, після чого можна було видобувати кам'яні блоки. Завжди в глибині надр, використовуючи тільки три інструменти (молоток, долото і маленьку сокиру, яку називали "смарра"), кам'яні блоки розрізали на паралелепіпеди. Великі потім були використані для фортечних міських

Панель фотографії, яку ви бачите перед собою представляє найбільш значимі моменти, прожиті під час повстання проти нацистів, яке відбулося під час Окупації Неаполя в часи Другої Світової Війни.

Ці рослини, які ви бачите тут, є результатом ботанічного експерименту Університету Федеріко II (другого). Вони можуть рости без поливу завдяки достатньої для них високої вологості навколишнього середовища. Сонячне світло замінюється холодним світлом лампи.

Ми збираємося пройти через тунель довжиною близько 150 метрів, висотою 10 метрів і шириною півтора метра, освітлений лише свічками.

Черниці монастиря Санта Патріція

Всередині приміщення на першому поверсі 

Театр був побудований під час заснування міста, але те, що ви бачите тут

Імператор Нерон дебютував з лірою тут, в Неаполі, і тут потім він виступав тричі. За словами римського історика Сетоніо, під час одного з таких виступів стався землетрус. Вважається, що Нерон заборонив покинути театр 6 000 глядачам, з яких 5000 були членами клакі, яким платили за аплодисменти, - стверджуючи, що цей землетрус був аплодисментами богів за його виступ.

Тут ви бачите східний вхід; сходи зліва були відкриті для огляду публікою.

Зараз ми у внутрішній порожнині арки греко - римського театру у віко Чінкуесанті позаду площі Сан Гаетано, колишня Агора міста Неаполіс. На цьому невеликому просторі 150 квадратних метрів, з висотою 12 метрів, збереглися залишки від «Сумма кавеа» або верхнього кільця терас театру, де свого часу сиділа публіка. Всередині була організована постійна виставка культових предметів (Вітрина зі скла із зображенням священних образів XVII (сімнадцятого) століття та священних предметів), щоб зберегти сцени Різдва та народних костюмів. Навколо, сітчаста